Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/01/27/84
Шукають верткії синиці
корм собі, а інші птиці
до годівниці прилетять,
стануть і собі шукать.
Сніг засипав соснові ліси,
застелив пишні килими,
дрібні й великі сліди
по килиму вже пролягли.
Засипані гілки, а ліс
згинає важке гілля вниз,
там чорно-білі письмена:
історія пишеться лісова.
Історії старих і молодих,
старі під снігом впали вниз,
та росли поруч молоді,
щоб лісу виростати на землі.
Продовження: http://www.proza.ru/2018/02/18/71
9.02.2018.
Фотографія Ігора Винниченка
“Кому ж, як не нам дбати про братів менших?”
Ищут вертлявые синицы
© Copyright: Светлана Борщ, 2018
Свидетельство о публикации №218022102125
Свидетельство о публикации №218022102125
Рецензии
