Синдром Нiкiти - частина 9

***

Головною темою для розмов стала ворожнеча між Ірою та Чумою.
Обмовлялися потай, перешіптувалися, або вже геть розходилися, коли Ірина з’являлася десь поблизу. Але усім без винятку була приємна ця тема. Ставки, у принципі, рівні. То ж, цікаво, хто кого?
Здебільшого, звісно, ставили на Ірину. У фізичному плані переваги були на її боці.
Та Олена не дозволить собі програти. Вона занадто для того розумна та підступна.
Що вона, цікаво, вигадає?
Школа завмерала у присутності когось із дівчат, з нетерпінням чекаючи розв’язки. Дівчата майже інтуїтивно відчували на собі це прагнення, наче хтось прискорював ритм шалених барабанів дикого племені. Кожна з них мучилася від жаги зробити свій наступний крок, підтвердити авторитет та принизити суперницю раз і назавжди.
Олена ходила гордою павою.
Ірину вона не боялася. Чому боятися?
В неї є Сергій, який неодмінно заступиться при нагоді. Та й взагалі, чого може боятися дочка одного з кращих в області адвокатів? Хай бодай хто-небудь зачепить!
Вона не дала відсіч Ірині, коли та шваркнула її книгою на хімії за декількох причин. По-перше, була захоплена зненацька. По-друге, на той момент, дуже невчасно, нагодився вчитель. І по-третє, зовсім не було бажання псувати через ту дебілку свіженький манікюр. Хоча, якщо доведеться, Олена зажене свої пазурі просто у очі суперниці. Нічого-нічого. Ірина ще добряче хильне від неї лайна.
Сергій прокоментував усе саме так:
           – Не займайся ти з тією вонючкою!
           – Як ти взагалі міг до неї  торкатися?!!
– Не нагадуй, бо це бридко! Вона мене причарувала, гадаю, чимось напоїла… Головне, що зараз ми разом.
          – То ти мене кохаєш?
          – Більше життя, Киця моя!


Олена божеволіла від Сергія. Такий вродливий, сексуальний, просто голівудська зірка!
Що він з нею либонь не виробляв!
У перший же вечір у клубі таємниче прошепотів на вухо, що чекає її біля виходу за п’ять хвилин. В неї аж подих перехопило і ноги затремтіли від хвилювання. Вона миттєво здихалася подруг і вискочила на вулицю. Він стояв за рогом будівлі, спираючись до стіни, посмоктував цигарку та дивився на неї отим голодним поглядом.
Коли Олена підійшла, він викинув цигарку, схопив її за руку і не зводячи з неї пристрасних очей, повів трохи далі за будівлю.
А далі все сталося швидко, карколомно, практично безшумно!
Олена ледь з глузду не з’їхала від щастя. Аж ноги оніміли і заціпило так, що слова не скажеш. А тоді, відвозивши її додоми, Сергій влаштував такі «приховані» пестощі в таксі, від яких «Дика Орхідея» взагалі б здичавіла… Ні, після того дівчина вже не хотіла з ним розлучатися. Ніколи.
Дивно, що вони згоїли стільки часу. Він прийшов до них у клас ще три роки тому. Звісно, тоді він їй не настільки подобався. Хто міг подумати, що зі звичайного двієчника виросте невдовзі такий плейбой?
Для неї вперше у житті не мало жодного значення, що хлопець без грошей. Він – головний красень школи, вона – перша красуня. Здається все закономірно. Король та королева!
А Ірка…
– Кому потрібна ця гадюка? — Поділилися вона з подругами у шкільному туалеті. —Хоч «Гучі» на неї вдягни, хоч онучі – однаково. Хіба свиню прикрасиш?  Теж мені, — Олена посміхнулася до себе у дзеркало, — знайшла з ким рівнятися! Така паскуда, що я б її не використала як туалетний папір…


далі: [url=http://www.proza.ru/2018/02/27/1028]