Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/02/18/71
Чи ці бурульки - до весни,
якщо земля ще бачить сни,
дрімає під зимовим сонцем
і уночі тріщать морози?
Це - лютий, а він бокогрій,
бік дерева удень зігрій,
вдень уже танутиме сніг,
сніжки з дерев кидаючи до ніг.
Із сніжних колобків – бурульки,
ростуть удень і танути почнуть,
вдень в льодяному склі блищить,
а уночі - із ліхтарем на мить.
Тут ліс сосновий і поляни
іще дрімають вранці-рано,
і кличуть прогулятись із собою,
може зустрінуться з весною?
Поміж дерев – небес блакить,
небо весну пригадує за мить,
хоч вдень весною забринить
і сонце поміж хмар блищить.
Продовження: http://www.proza.ru/2018/03/07/55
13.02.2018.
Фотографія Ігора Винниченка:
“Бурульки – до весни?”
Эти сосульки - к весне?
© Copyright: Светлана Борщ, 2018
Свидетельство о публикации №218030100123
Свидетельство о публикации №218030100123
Рецензии