Я дуже змерзла у цю зиму,
Немов призначену провину
Спокутувала весь цей час
Та життєдайний вогник згас.
То чудернацькії хвороби –
Насилля наді мною спроби.
Про них не чули лікарі,
Мабуть з небесної гори.
І лиш тоді відпочивала,
Коли вночі я засинала.
Але бувало це так рідко,
У снах тоненька була нитка.
Ще сніг біліє на землі,
Але на долі моїй склі
Вже бачу сонячні дороги,
То мабуть марні всі тривоги.
Дуже змерзла
© Copyright: Нелли-Киев, 2018
Свидетельство о публикации №218030700801
Свидетельство о публикации №218030700801
Рецензии
