Как мой дядя Волгу продавал

Мой дядя занимал при социализме приличный пост. Нет, он не стоял на посту и не постился. Он часто мотался за границу и за счёт валютных магазинов "Берёзка" неплохо существовал.  За чеки он и автомобиль взял - чёрную Волгу...
На этот пост слуги народа его пристроил в своё время мой отец. Отец ожидал потом братского внимания, благодарности. Но дядя, объехав полмира, не вылезая из-за  границы, не то что подарки нам не привозил! Но и ни разу просто не позвонил и не поздравил отца с Днём рождения!
Когда дядя накатался на своей Волге, то решил обновить автомобиль. А за эту десятилетнюю повозку тогда можно было взять две цены. Дядя нашёл покупателей на рынке среди продавцов цветов. Это были джигиты-головорезы в кепках-аэродромах. Я тогда сразу заподозрил, что развязка у истории будет непростой. Так и вышло.
Джигиты вместе с дядей оформили в ГАИ автомобиль и  завалились к нему домой отметить покупку. Обмыть, так сказать колёса армянским коньяком. Когда они зашли в квартиру, то сели за стол и дали ему конверт с деньгами. Он при всех пересчитал и положил конверт на пианино. Тут гости резво разлили по стаканам коньяк и зазвучали тёплые, высокопарные тосты о дружбе, братстве, мужской солидарности и взаимовыручке. Когда же гости упорхали, дядя снова достал конверт и что-то его торкнуло посчитать деньги...
И в конверте оказалась сумма в четыре раза меньше!!!
Дядя бросился к моему отцу с просьбой позвонить джигитам, разрулить непонятки... Типа, мол, вернуть недостающую сумму. Отец позвонил. Но на его аргументы джигиты резко возразили:
- А, слушайте! Вы неправы! Мы ему оставили всю сумму, которая указана по документам! Всё что свыше - ни вам, ни нам! А будет дёргаться и копать - передадим в ОБХСС, его привлекут за спекуляцию!..
И дядя смирился с этой ситуацией. Он сник, перестал гнать волну и кипешевать. Он настроился снова на непосильную работу в серых буднях заграничных командировок...


Як мій дядько продавав Волгу
(Переклад на українську мову автора С.Б.Александров-Снігур)

Мій дядько займав при соціалізмі пристойний пост. Ні, він не стояв на посту і не постив. Він часто мотався за кордон і за рахунок валютних магазинів "Берізка" непогано існував. За чеки він і автомобіль взяв - чорну Волгу...
На цей пост слуги народу його прилаштував свого часу мій батько. Батько чекав потім братського уваги, подяки. Але дядько, об'їздивши півсвіту, не вилазячи з-за кордону, не те що подарунки нам не привозив! Але і жодного разу просто не подзвонив і не привітав батька з Днем народження!
Коли дядько накатався на своїй Волзі, то вирішив оновити автомобіль. А за цю десятирічну телiгу тоді можна було взяти дві ціни. Дядько знайшов покупців на ринку серед продавців квітів. Це були джигіти-головорізи в кепках-аеродромах. Я тоді відразу запідозрив, що розв'язка у історії буде непростою. Так і вийшло.
Джигіти разом з дядьком оформили в ДАІ автомобіль і завалилися до нього додому відзначити покупку. Обмити, так сказати колеса вірменським коньяком. Коли вони зайшли у квартиру, сіли за стіл і дали йому конверт з грошима. Він при всіх перерахував і поклав конверт на піаніно. Тут гості жваво розлили по склянках коньяк і зазвучали теплі, гучні тости про дружбу, братерство, чоловічої солідарності і взаємовиручку. Коли ж гості упорхали, дядько знову дістав конверт і що його торкнуло порахувати гроші...
І в конверті виявилася сума в чотири рази менше!!!
Дядько кинувся до мого батька з проханням зателефонувати джигитам, вирішити непонятки... Типу, мовляв, повернути відсутню суму. Батько зателефонував. Але на його аргументи джигіти різко заперечили:
- А, слухайте! Ви неправі! Ми йому залишили всю суму, яка вказана з документами! Все що понад - ні вам, ні нам! А буде смикатися - передамо в ОБХСС, його притягнуть за спекуляцію!..
І дядько змирився з цією ситуацією. Він знітився, перестав дригатися і штормити. Він налаштувався знову на непосильну роботу в сірих буднях закордонних відряджень...