Картинка, з життя...

                Картинка,  з  життя...

   Вийшов  сьогодні  з  дому,  набрати  з  колонки  артезіанської  води.  По  дорозі  доганяю,  молоду  маму,  яка  за  руку  веде  свого  малюка. 

Той,  привернув  мою  увагу  тим,  що  йдучи  поважно,  щось  говорив  своїй  мамі.
Я  і  вирішив,  зробити  обом  комплімент,  то  і  промовив: Мені  подобаються,  такі
малюки - мужики!

   На  що,  його  мама  посміхнувшись,  відповіла: Чоловіки!

Далі  запитую  в  малого,  як  його  звати!

Назар!  Чую  у  відповідь!

Стодоля?  Запитую...

Мама,  після  короткої  паузи,  каже:  Ні  одна!

Продовжую  дальше,  з  малим.  І  запитую:  Що  у  тебе  в  руках?..

У  відповідь  чую: Евакуатор.

Запитую:  А  навіщо  він  тобі,  Назаре?..

"Машини,  з  ями  витягати" - відповідає. 

Мене,  це  дуже  вразило,  що  навіть  малюк,  вже  знає  які  у  нас  дороги.  Тому,  роблю,  знову,  йому  комплімент: У  тебе,  Назаре,  добре  серце! 

Тут,   мама  Назарчика,  знову  посміхнулась,  з  вдячністю.  То  і  я   скористався,  такою  нагодую  і  запропонував  малому,  дружити  зі  мною.  Сказавши,  що  мене  звати,  дід  Михайло.

Та  й  потиснув  малому  руку.  А  сам  подумав: Добрий  козак  підростає... 

Хай  йому  щастить!   

                12:00.12.03.2018.