Там у полі стояла тополя.
Довго з вітром вона розмовляла,
Що тяжка їй судилася доля,
Бо на старість самотньою стала.
А колись ріс тут дуб зелененький
І годинами з ним розмовляли,
Бо обоє були молоденькі
Й один одному душі ввіряли.
Та комусь знадобилось деревце,
Щоб стояло воно біля двору,
А тополя бажає всім серцем
Відновити їх теплу розмову…
Там у полі стояла тополя.
Тільки з вітром вона розмовляла,
Що тяжка їй судилася доля,
Бо на старість самотньою стала.
Там у пол
© Copyright: Вера Кириченко 2, 2018
Свидетельство о публикации №218031301726
Свидетельство о публикации №218031301726
Рецензии