Ой, барвiнку...
пелюстків блакить твоїх.
Чого ж вянеш біля хати,
Чого знітився й затих?
Я ж тебе поллю водою
І розправлю пелюстки,
Розмовлятиму з тобою-
Тільки ж ти цвіти, цвіти...
Бо прийдуть сніги, завіє
Хуртовиною зима...
Ти ж цвіти - ще сонце гріє -
То ж відтає так душа...
Ты ж, барвінку мій хрещатий -
пелюстків блакить твоїх...
Буду я ТЕБЕ чекати,
Ти ж приходь із мрій моїх...
Свидетельство о публикации №218032001313
в мандрiвках у минулого життя...
незабуваєме нiколи,
як те найкраще у життi, що пам'ятаю я...
I - М.є., й Софієвку чудову,
де мы могли, але не стрiлися тоді,
що пам'ятатиме аж до могили,
що вже - не за горами у житті... - Але-ж поки ми живi - не забувай ! Обiймаю.
Алла Зиливинская 10.08.2018 21:35 Заявить о нарушении