Ой, туманы над миром

Ой, тумани понад світом
        низько зависали,
зійшло сонце над лісами
        і вони пропали.
Не одразу пропадали:
        по одній краплині,
що висіли густо-низько
        на кожній билині.

А билини із замету
        на світ витикались
і на кожній на гілляці
        краплинами сяють.
Отак сніг уже розтанув
        і униз котився,
упав же він на землицю
        до снігу долився.

Не додали краплі снігу,
        нижчі вже замети,
визирає удень сонце:
        весноньки сюжети.
Топить сонце і замети,
        і блищать бурульки,
задзвенять вже у потоці
        ручаєві бульки.

Поплив потічок потужний
        ховався в ярочку,
з чорним візерунком брала
        веснонька сорочку.
Скоро веснонька нашиє
        з зелом і квітками,
веселіше задзвенять
        ручаї піснями.

Веселіше задзвенять
        горобці й синички,
бо вже веснонька іде
        в поле і до річки.
Бо вже веснонька прийде
        до садку полями
і вже скоро розцвіте
        земля із садами.

9.03.2018.
Світлина автора.