Коли немае, з ким поговорити

1
Коли немає, з ким поговорити -
Я з Янголом своїм тоді говорю.
Щоб слухати мене - завжди відкритий:
Часу у Нього - мовби крапель в морі.
2
Коли у сумнівах увесь, чи просто нудно -
Розвіяти мене в ту ж мить готовий.
І також що зі мною завтра буде -
Одразу зрозуміти дасть з любов'ю.
3
Терплячий, розуміючий, і теплий.
Кохає так, що тяжко не відчути.
Що хочеться мені, або що треба -
Він все дає мені, немов на блюді.
4
А я - жадаю більшого. Я жадний.
Я до життя голодний, бо ж не бачив.
Я руки загребущі розкриваю,
Аби вмістити все, чого бажаю.
5
І те, чого намацати охота -
Я хочу мацати, в своїх руках вертіти.
А те, чого відчути хочу ротом -
Я хочу саме так: і їсти, й пити.
6
Коли ж той час? Коли уже настане?
Коли ж, нарешті-решт, розчахнуть двері?...
Мій Янгол.... Він - багато обіцяє.
Я вірю. Я чекаю. Мушу ж. Треба.
7
А завтра - день минеться. Буду жити.
Він каже, щоби зовсім не боявся.
Обіймами дає те зрозуміти.
А я - хотів би, щоби я всміхався.
8
А я - хотів би, щоби стало тепло:
В обіймах, в поцілунках, і назавжди.
Я хочу. Дуже. Аж до сліз у Небо.
Тому не перестану вимагати.
9
Я впертий. Бо життя завжди коротке:
І навіть буде мало триста років.
Що хочете робіть, але - подайте!
Якнайскоріше. Вимріяне. Щастя.

10.03.2016, 21:45
Братіслав Лібертус Поет


© Copyright: Братислав Либертус Новинки, 2016
Свидетельство о публикации №216031002179