Небо лазурове, білі хмариночки,
Серед білесеньких, аквамариночки.
Миттю зупинена, враз закохалася,
Вкотре дивуюся: що таке сталося?
Диво в душі розгорнулося дивнеє,
В небо зірвалася враз білокрилами.
Господи, дякую: рай відкривається!
Добре, чудово в коханні співається.
…
Сльози збігають в знесиленім відчаї,
Щось у мені завершилося, скінчено.
Я ж бо так палко, по справжньому, вірила…
Тільки садок маковіє вітрилами.
_____
Фото авторское
Неассольне
© Copyright: Наташа Шевченко, 2018
Свидетельство о публикации №218040700649
Свидетельство о публикации №218040700649
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
