Вже десять рокiв тягаря
i сил вже майже не лишилось,
не в радiсть навiть i зоря
все iснування похилилось.
Я не шукаю винуватцiв
але вiдчутний слiд системи,
що затягнула в коло бранцiв
заплутаноi вщет дiлеми.
Можливо все багато глибше
корiнням родового древа,
можливо все не знати лiбше
але всеж винен я напевно.
Вiдволiкаюся роботою,
але i тут не все гаразд,
облили брудом за нагодою.
I зруйнували все на раз.
Знахожуся у ямi борговоi
шкребуся вверх,а зсовуюся вниз,
вiддавби нирку i печiнку своi
Я з глузду iду,ось мiй епiкриз.
***
© Copyright: Павел Богайчук, 2018
Свидетельство о публикации №218041001048
Свидетельство о публикации №218041001048
Рецензии