Девочка и гусь

               По двору поважно чалапав гусак. Він був великий і досвідчений, та бачив не одне покоління малих гусенят. Гусенята прокльовували насиджені матір’ю-гускою яйця, незграбно вибиралися із них довгастими клубочками і починали рухатись за матір’ю. Вона їх вигрівала і виводила на сонце погрітись.
              “Га-га-га!” – зверхньо гелготав гусак. Він вважав себе головним у пташиному дворі і при нагоді намагався ущипнути усіх, хто попадався. Але після годування теж присідав у піску погрітися. Гусенята підростали, вбираючись у пір’я, і теж гелготали зранку, вимагаючи їжі.
              Одного разу хазяйка вирішила, що пора випасати гусей у лузі. "Паси” – сказала вона малій онучці. Та взяла довгу замашну хворостину і стала виганяти гусей за ворота, щоб погнати до лугу. Гуси протестували, але одна за одною виходили за ворота.
             “Га?” – сказав гусак. Як же це його, самого головного гусака, теж з усіма поженуть на луг? І хто це зробить: оце дівчисько?
             “Киш” – сказала дівчинка і вдарила хворостиною по паркану, за яким цвіли троянди, лілії і жоржини, а попід вікнами - різнокольоровий клематис. Дівчинка не жартувала, а ще вона добре пам’ятала, як раніше гусак і її намагався ущипнути. Вона тоді була меншою і дуже злякалась. Дівчинка вдарила хворостиною перед самим дзьобом гусака. Він відступив, потоптався по віолах біля доріжки і замахав крилами.
             “Га-га-га!” - протестував гусак. Він зашипів, намагаючись підібратися ближче, щоб ущипнути. “Киш!” – замахала хворостиною дівчинка, не дозволяючи гусаку дотягнутися. Раптом гусак побачив, що він на подвір’ї сам: попереду дівчинка із небезпечною хворостиною, а стадо вже давно вийшло за ворота і гуси пасуться на узбіччі із травою. Небезпечна хворостина знову наблизилась і довелося гусаку наздоганяти стадо, голосно гелгочучи при цьому.
             Навіть якщо чогось дуже боїшся, завжди є можливість перемогти свій страх. У цьому може допомогти тоненька хворостина, хоч, насправді, допоможеш собі сама.
            Яким би не був грізним гусак, іноді достатньо маленької дівчинки із замашною хворостиною, щоб погнати гусака до лугу. Як і всю зграю.

22.04.2018.
Картина на тарілці:
“Дівчина із гусьми” Weimar Porzellan



 


Рецензии