Кот и молоко

          Біля вікна стояла миска із молоком. Був ранок і хазяйка, подоївши козу, налила туди молоко. Кіт сидів біля вікна і облизувався. Він щойно поснідав і не хотів пити молоко. Хай постоїть. Хазяйка оцінить, що коту потрібне м'ясо, котлети, або риба. А молоко може зачекати.
          Взагалі, кіт любив поїсти. Восени він нагулював жирові запаси для зими і у нього прокидався апетит. Він з охотою з’їдав усе, що давали. А тепер була весна. За вікном цвіли вишні. Вітер розгойдував гілки і тоді із них рясно починали облітати пелюстки. Кіт спостерігав за цим білим дощем, але потім займався власними справами, які полягали у вилизуванні шерсті, дряпанні дошки і відпочинку на підвіконні біля вазонів.
         Із такими справами минув день. Апетит нагадав котові, що пора вечеряти. Кіт підійшов до миски і лизнув молоко. Смак йому не сподобався: воно було погане на смак. І як таке молоко могли запропонувати йому, коту? Він незадоволено чмихнув. Відійшов від миски, та голод знову і знову нагадував про себе. І, як на те, хазяйка не прийшла іще з роботи і не було у кого вимагати їжі: смачної котлети, м’яса, чи риби.
         Покрутившись, кіт лизнув молоко, воно було поганим на смак, та все ж випив половину миски. Наступного дня йому знову довелося пробувати те ж молоко. Тепер воно було просто кислим, але його можна було пити.
         Смак невчасно випитого молока починає погіршуватися. Цей процес закономірний і не залежить від ситості, чи бажання кота. Зрештою, і від будь-чийого бажання теж. Залишене у блюдці молоко завжди стає кислим. Згодом із нього утвориться звичайне кисле молоко і його можна буде пити. Але парним воно вже ніколи не стане.

28.04.2018.
Світлина із інтернету.