Наше беспредельное государство не обманешь!

- Прокурор, прокурор!
Разреши мои дела!
Никому я не давала! От кого же я родила?

Бывшая крупная воровка откинулась из зоны после Перестройки и первым делом направилась в свою районную сберегательную кассу. Хотела чертовка свою заначку на "чёрный день" отрыть. А на сберкассе уже давно сменили номер, вывеску да и вообще весь курс страны сменился за пятнадцать лет.
Бывшая воровка протягивает оператору серую сберкнижку, на которой лежало сто тысяч рублей. И оператор ей заявляет:
- Мы не можем вернуть вам деньги. Придётся ждать частичную компенсацию в течении нескольких лет. И потом это не будет эквивалентно тем ста тысячам девяностого года! Даже сейчас на эти деньги вы сможете купить только приличный велосипед!...
Уголовницу всю передёрнуло и перекосило от злости:
- Это что же, суки рваные, за ой-бой? Я, выходит, зря судьбу за х...й дёргала, напрасно пятнадцать лет от звонка до звонка на кичах и зонах чалилась, срок мотала? Лучше бы я тогда эти бабки прокурору отдала, чтобы срок скостить!
Она была ошарашена  и подавлена. Так в одночасье рухнули все её мечты. Странно, что информация о смене в стране политического курса и развале банковской системы к ней в зону так и не дошла.
Вот так! Как ни проклинаете вы своих царей, проклянут они вас во сто крат сильней! Наше беспредельное государство хер обманешь!

P.S. В девяностые годы были обесценены вклады миллионов советских граждан. Но это не помешало построить новейшие баснословно-дорогие здания Сбербанка в каждом городе и районе, а в старых зданиях сделать евроремонт. Как же, у воды и не напиться?



Нашу безмежну державу не обдуриш!
(Переклад автора С.Б.Александров-Снігур)

- Прокурор, прокурор!
Дозволь мої справи!
Я нікому не давала! Від кого ж я народила?

Колишня велика злодійка відкинулася із зони після Перебудови і насамперед попрямувала в свою районну ощадну касу. Хотіла чертовка свою заначку на чорний день" відрити. А на ощадкасі вже давно змінили номер, вивіску та й взагалі весь курс країни змінився за п'ятнадцять років.
Колишня злодійка простягає оператору сіру ощадкнижку, на якій лежало сто тисяч рублів. І оператор їй заявляє:
- Ми не можемо повернути вам гроші. Доведеться чекати часткову компенсацію протягом декількох років. І потім це не буде еквівалентно тим ста тисячам дев'яностого року! Навіть зараз на ці гроші ви зможете купити тільки пристойний велосипед!...
Уголовницу всю пересмикнуло і перекосило від злості:
- Це що ж, суки рвані, ой-бой? Я, виходить, даремно долю за х...й смикала, марно п'ятнадцять років від дзвінка до дзвінка на кичах і зонах чалилась, мотала термін? Краще б я тоді ці бабки прокурору віддала, щоб термін скостити!
Вона була приголомшена і пригнічена. Так відразу звалилися всі її мрії. Дивно, що інформація про зміни в країні політичного курсу і розвал банківської системи до неї в зону так і не дійшла.
Ось так! Як ви проклинаєте своїх царів, вони проклянуть вас у сто крат сильніше! Нашу безмежну державу хер обдуриш!

P. S. У дев'яності роки були знецінені вклади мільйонів радянських громадян. Але це не перешкодило побудувати новітні нечувано-дорогі будівлі Ощадбанку в кожному місті і районі, а в старих будівлях зробити євроремонт. Як же, біля води і не напитися?