Покуття

Азі  Іванівні  Червоненко
і  Вірі  Павлівні  Божок
на  День  Вознесіння  Господнього
та  День  Вишиванки.

Коли  знаряддя  вишивки  відпочиває,
Натхнення  бродить  і  щось  нове  являє,
Дві  подруги  в  куток  під  образи  сідають,
Мрійливо,  тихо  й  любо  розмовляють.

Про  стиль  життя,  небесне  і  земне,
Добро  і  зло,  що  з  них   перемагає,
Коли  народ  до  щастя  поверне,
Чи  правда  в  світі  є,  а  чи  її  немає.

Як  цю  буремність  вишить  й  відтворить
Нитками  й  фарбами,  щоб  засіяла,
Народну  творчість  щедро  збагатить
Аби  нащадкам  в  вишивках  дісталось.

На  них  в  покутті  дивляться  святі,
Небесне  і  земне  у  образах  являють,
Щоб  множились  їм  чарівні  світи
Як  шлях  красі  до  серця  прокладають.
    17.05.  2018р., Київ


Рецензии