Благословило небо Вознесение

Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/05/12/1132

Благословило небо Вознесіння,
потужні хмари дощ несуть,
пливе армада хмарок далі,
що принесе, а чи знайдуть?

Удалину веде дорога,
де трави весняні ростуть,
куди і хто по ній проходить,
і проведе кого у путь?

Весняний вітер вільно віє,
дерева хилить і кущі,
хто опиратися зуміє?
А вітер далі полетів.

Іще віконечка у небі сині
і хмари не закрили їх,
наповнюється ними небо,
бо може бути дощ за мить.

Горби й долини, переліски,
відтінки зелені багато навкруг,
вона внизу, а угорі – віконця,
відтінків сині в небі круг.

Хмари низькі, гаї чіпають небо,
на горбі – стовп і дерево сухе,
дощ дерево на пагорбі полиє,
чи трапиться жива гілка іще?

Високі трави луговії
нахилить вітер, дощ поллє
і знов на польовій дорозі
хтось із собакою іде.

Три далекії куполи церкви
із зелені сріблом зорять,
а небеса над ними - вищі,
їм світ внизу благословлять.

Продовження: http://www.proza.ru/2018/05/22/1855
18.05.2018.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Симфонія небес на свято Вознесіння”