Ой, речка, моя реченька

Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/05/07/1066

Ой, річко, моя річенько,
        далеко десь пливеш,
до рідного, до берега
        чи човен донесеш?

У річеньці, у бистрій тій -
        холодная вода,
до рідного, до берега
        вода не донесла.

Ой, попливи ж, мій човнику,
        і запливи туди,
де тече мила річенька
        і рідні береги.

На півночі, де холодно
        в природі й навкруги,
але не винні в тому ті
        північні береги.

Вітри холодні віють там:
        неволі береги,
де голуба біленького
        закрили вороги.

Ой, голубе білесенький,
        з роси же і води,
рятуй же своє серденько
        від лютої біди.

Закінчаться коли-небудь
        неволя і біда,
життя завжди дорожче є,
        ніж ворогів стіна.

Ой, запливай же, човнику,
        до ближніх берегів,
щоб голуб наш білесенький
        долетіти зумів.

Він вистоїть в неволі тій,
        хай лихо промине,
до рідної, до річеньки
        доріженька буде.

23.05.2018.
Картина Романа Сущенка,
українського журналіста:
кулькова ручка, сік буряка, лушпиння цибулі.