Як завжди, заснув регіт машин
Поночі, у просторі інші звуки,
Довірливі, ніжні, ніби інтим,
Все відбувається поза науки.
У кожній планети свої пісні,
Не тільки місячні бувають сонати,
Зіркові ноти прозорі, ясні
Та у свій час вони мають звучати
Як гуркіт грому – співає Марс,
Нагадує про себе Бог війни,
Ніби віддзеркалює сучасний час
І не коментує Української стіни.
Крижини тихо граються з водою,
Вдих, на видиху бульбашки до неба.
Кожна залишитись хоче лиш собою,
Та земне тяжіння – повертатись треба
І думок мовчання теж буває чутним,
Дивний, легкий дотик у чиєсь-то скло
У пам’яті залИшиться дивом незабутнім.
Як думки знаходять потрібне ім вікно(?).
У просторi звуки
© Copyright: Нелли-Киев, 2018
Свидетельство о публикации №218052501244
Свидетельство о публикации №218052501244
Рецензии
