Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/04/19/2312
Цінуй весну, що за вікном розквітла,
цінуй весну – це молодість цвіте,
вона навколо і у душах квітне,
хоч ненадовго, та вона буде.
Земля благословить нас першоцвітом,
під сонцем перша вишня розцвіте,
о, як би знала ота біла вишня,
що звіє вітер і цвіт упаде.
Цвіт обвівав лихий холодний вітер,
хоч лише в собі холод він несе,
землі від цвіту того побіліти,
в душі залишить плід, який росте.
Він зеленіти стане там незримо,
сонце і дощ роститимуть гілки,
промінню знову віднайти й зігріти
червоні наче кров плоди.
Оті плоди знаходились усюди,
ростила їх печальная душа,
та сонце їх зігріло і у листі
уже зростає вишенька мала.
Минають дні, гортає вітер долі,
скінчиться знову літо золоте,
цінуй життя, воно іде поволі,
душа зростити нову квітку жде.
Текст романсу.
8.06.2018.
Світлина автора.
Цени весну, что за окном расцвела
© Copyright: Светлана Борщ, 2018
Свидетельство о публикации №218060900722
Свидетельство о публикации №218060900722
Рецензии