Ніч, звичайно, змінить день,
Буде сонячно довколо.
Я ж бо ціх сімейних «сцен»
Не позбудуся ніколи.
***
Ніч прийшла, сяють знову зірки,
Та не спиться сьогодні мені.
Заважають заснути думки,
Цвіркунів за вікном передзвін.
***
Над сонною рікою знов тумани
Покрили берег білим покривалом.
Заснули верби, росяні сплять трави...
Блаженство й спокій світом править.
***
Нас рятує ніч від суєти,
Час на роздуми дарує нам.
Знову думаю – а з ким же ти
Шляєшся постійно по ночам?
***
Я не шкодую ні про що –
Ні про погане, ні хороше,
Ні про минуле. А навіщо?
Даний час мені дорожче.
***
Ти прости його, мій Боже Милий,
За образи ті і скоєні гріхи.
Знаю, що гризуть його провини,
Та амбіції до почуттів глухі.
***
Закохуємося, часом мріємо
В житті зустріти свою долю.
І лиш чогось ми досягаємо,
Як смерть вже стукає у скроню.
наодынци з собою
© Copyright: Вера Кириченко 2, 2018
Свидетельство о публикации №218061001654
Свидетельство о публикации №218061001654
Рецензии