Він раптом взяв і розпочався:
нестримний і потужний дощ.
шумливим гомоном озвався,
та тільки серце не тривож.
Хай не тривожить літній дощик,
що зливою почався за вікном,
світ поливає густо і напоїть
листки акацій, лип, тополь.
Напоїть дощ той спраглі квіти.
жовту траву, яка хоче води,
деревам, квітам і кущам радіти,
він наче поливає спогади в душі.
Скінчився дощ і ним умиті
розправлять лист дерева і кущі,
природі і душі радіти сонцю,
якщо їх скроплюють дощі.
12.06.2018.
Світлина автора.
Київ.
Он вдруг взял и начался
© Copyright: Светлана Борщ, 2018
Свидетельство о публикации №218061201469
Свидетельство о публикации №218061201469
Рецензии