Гермес и Геката

Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/07/01/1795

Сумний і невеселий бог Гермес сидів,
оце ось так - нажив багато ворогів,
закон про контрабанду не прийняли,
а кому зайві гроші заважали?

Не заважали, як вони біжать
і не доводиться відповідать,
сильний лобізм існує у сенаті,
який не хоче жити на зарплату.

Що ж робити далі й недарма,
аж поки не розбіглись на моря?
“Гекату кличте” – служка шепотів,
а це він таки добре вмів.

“Богиня Геката – пані потайна,
але відомою віщункою вона
у нас на Олімпі вважається,
багато хто про щось питається.”

Чарівне дзеркало служка відкрив,
пробитись до Гекати він зумів,
що не завжди було можливо,
коли богиня творить диво.

Зараз для див – багатая пора,
бувало їх – не раз, не два,
вона поради кожному дає,
бажає хто отримати і жде.

“Слава Олімпу!” – привітав Гермес,
“Богине славна, в мене - стрес,
бо не вдавалося через сенат,
щоб справи всі ішли на лад.”

“Земельці слава!” - сказала Геката,
“Так, доводилося мені чувати,
а ще канал улюблений повідомляв,
мені й пліток приносить вал.”

“Порадь - робити мені як,
бо складно все і так, і сяк,
бюджет же як наповнювати нам,
ліку служителям і вчителям?

Пенсіонерів забезпечить як
і відбиватись від чужих атак,
для воїнів Ареса, а купцям
щоб і прибуток прибігав?

Та як оце все сумістити
і добре на Олімпі жити?
Не виходить все, але чому?
Махлює - не спішить в тюрму.”

Геката усміхнулась враз:
“Раз отакий в тебе наказ,
то подивлюся в чарівний казан,
хто в нього гляне – той вже пан.”

Геката на вогонь дмухнула,
почаклувала, у казан сипнула,
вогник палав і полетів димок
із ароматом фруктів і квіток.

Дивилася – що там на дні,
вдихала запахи ті чарівні
і, зрештою, Гермесу відповіла
після оглядини кожного дива.

В казанку на поверхні і на дні
видовища гляділа чарівні,
і книгу розкривала біля казана,
де назва “Менеджмент” була.

“А у тій книжці чарівній
сказано, лиш правильно зрозумій,
що від загрози покарання
стане дорожчою лиш контрабанда.

З іншого боку слід ходити
і, заодно, усе спростити,
щоб за крам вигідно купцям було
в касу платить і їхать щасливо.

Буває, що спільні кордони - скарб,
частково використаний, або ніяк,
що із одного боку кордон перетне –
те фіксуватись тут і там буде.

З країнами на заході і півдні
станемо всі кращі й рівні,
тут треба добре мізкувать,
напівбогів-айтішників позвать.

Щоб ураз зменшити і припинить,
стане кордон прозорим вмить,
інтер-кордон й вигода крамарям:
платити офіційно за свій крам.

Рецепти ці дієві будуть,
як контрабанду зменшать всюди,
хоча зовсім – її не оминути,
більшій частині у бюджеті бути.

Коли фіксація товарів там і тут,
тоді оплати крам не оминуть,
але вони такими мають бути,
щоб вигідніше касу не забути.

Що із тої сторони купець везе,
нехай товар той самий прибуде
і тут усі зникають чудеса,
де у паперах - підміна.

Це зможуть бравії хлоп’ята,
завдання слід формулювати,
може в сусідів досвід є?
Гостріша в нас потреба настає.

Саме той чарівний казанок
і великої книжки листок
таке мені, Гермесе, показав
та ще удачі побажав.

Тиск міряй і відпочивай,
а завтра раненько вставай,
роботи, справді, є багато,
дзеркало стану закривати.”

“Слава землі” – прощалася Геката,
всміхалася і почала зникати,
Геката танула в розсіяній імлі,
наче якісь видіння неземні.

Складне завдання у Гермеса,
тепер утілити його пора,
бо є Олімпу край небесний,
а ще земля навколо чарівна.

Продовження: http://www.proza.ru/2018/07/08/1285
4.07.2018.
Картина із інтернету.