Лiтня злива

В цей літній ранок темно стало,
Носило хмари небом стрім,
Гуділо, хижилось зухвало,
Повітря блискавками рвало,
Котився полем вічний грім…

Ще мить і холодом подуло,
Жбурнуло пилу сотні жмень,
Берези до землі нагнуло
І раптом градом сипануло.
Грозою розпочався день…

Краплини перші завертіло,
Об землю вдарило навскіс,
А далі рясно дзиготіло,
Із відер лило, мов здуріло,
Та жах від зливи стрімко ріс !

Нарешті втихло. Проясніло.
Рожевим відблиском тепла
На горизонті зажевріло,
І перша пташка геть несміло
Із нот мелодію сплела


Рецензии