Лiтня злива
Носило хмари небом стрім,
Гуділо, хижилось зухвало,
Повітря блискавками рвало,
Котився полем вічний грім…
Ще мить і холодом подуло,
Жбурнуло пилу сотні жмень,
Берези до землі нагнуло
І раптом градом сипануло.
Грозою розпочався день…
Краплини перші завертіло,
Об землю вдарило навскіс,
А далі рясно дзиготіло,
Із відер лило, мов здуріло,
Та жах від зливи стрімко ріс !
Нарешті втихло. Проясніло.
Рожевим відблиском тепла
На горизонті зажевріло,
І перша пташка геть несміло
Із нот мелодію сплела
Свидетельство о публикации №218070400292