Ожеледиця, та їхати треба.
А тут вона, ніби янгол з неба:
“Ти не знав - охоронець я твій”.
Він засміявся, подякував їй.
Час минaв та зустрів іншу жінку,
Пристрастні бУли їх поцілунки.
Таки відбулося його кохання,
Та раптом почув від жінки зізнання:
“Ми назавжди з тобою, мій любий,
Ти ж янголе мій, та мене приголубив”.
Він розгубився, знову та бісовщина.
“Шановні жінки, та я…я ж мужчина”.
Які ж дивні примхи у його долі,
У янголів він не вірив ніколи.
Коли оце вранці знімкав він світанок,
Янгол із крил поклав серце на ганок.
У янголiв вiн не вiрив
© Copyright: Нелли-Киев, 2018
Свидетельство о публикации №218070501122
Свидетельство о публикации №218070501122
Рецензии
