Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/07/04/1612
Така незвична тишина,
яка буває після бурі,
і небеса синіш лазурі,
і вже закінчилась гроза.
Літав тут вітер, били хвилі,
але тримались береги,
що скелями відгородились,
ще є великі камені.
Ще є каміння, але море
з піском на берег принесе
велику мушлю, або хвиля
назад собі її візьме.
Така незвична тишина,
яка буває після бурі,
і владарюють небеса
над морем чистої лазурі.
Продовження: http://www.proza.ru/2018/07/15/1497
18.04.2018.
Світлина із інтернету.
Такая необычная тишина
© Copyright: Светлана Борщ, 2018
Свидетельство о публикации №218070801285
Свидетельство о публикации №218070801285
Рецензии