Уже слетают жёлтые листья
Уже злітає жовте листя
поодиноке у траву,
та іще осінь не ступала,
не говорила тихо: “Йду.”
Іще навколо тепле літо
і нагорі хмариться світ,
та вітер розганяє хмари,
синяви неба відкриває вид.
Численні в ставі водомірки,
мальків плаває густо у воді,
хтось туди вкинув м’якуш булки,
вода вирує від мальків дрібних.
Шумів десь вітер в виднокрузі,
але ставок і парк не зачіпав,
комахи тільки тут і риби,
малює кола від них став.
Продовження: http://www.proza.ru/2018/07/20/2029
10.07.2018.
Світлина автора.
Парк Т.Г.Шевченка,
Івано-Франківськ.
Свидетельство о публикации №218071101807