Щастя

Спалах зірок поночі,
Ніби залюблені очі,
Пристрастні зізнання,
Таким буває кохання.
Вітер в обіймах листя,
Ніби ніжності місто,
Затамував свій подих,
Цей божевільний дотик.
Після дощу струмок
Виконав свій танок,
Пестив траву і квіти
Та цілував їх відкрито.
А у саду водограй
Манив у любовний рай.
Щастя палахкотливе.
Щастя було шасливе.

* Щасливе щастя – з віршів Василя Мошуренка


Рецензии