Тот лес живой... с украинского

*** (Ліна Костенко, https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/)

Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Дубовий Нестор дивиться крізь пальці
на білі вальси радісних беріз.
І сонний гриб в смарагдовій куфайці
дощу напився і за день підріс.
Багряне сонце сутінню лісною
у просвіт хмар показує кіно,
і десь на пні під сивою сосною
ведмеді забивають доміно.
Малі озерця блискають незлісно,
колише хмара втомлені громи.
Поїдемо поговорити з лісом,
а вже тоді я можу і з людьми.

*** (вольный перевод П.Голубкова)

Тот лес живой. Добры у леса очи.
Шумят ветрА в кудрявой голове.
Седые пни лохматые, пророча,
Тихонько пишут летопись в траве.

Дубовый Нестор зрит сквозь пальцы будней
На белый вальс восторженных берез.
А сонный гриб в фуфайке изумрудной
Дождя напился и за день подрос.

Багровый луч, как марево лесное,
В просветы туч покажет нам кино,
А на пеньке под старою сосною
Медведи забивают домино.

Озёра малые сверкают мирным весям,
Колышет туча спящие громЫ.
Поговорить сперва поеду с лесом,
А уж тогда сумею и с людьми.