Ти та, яку б я хотів бачити поруч с собою,
Усе життя прожив би без болю.
Але в тебе справи,
В мене - бурна уява.
Шукати твої сліди,
Рахувати кожен крок,
Слідкувати щоб на твоєму небі
Не сгасла жодна з зірок.
Пробач, але не в силах я,
В мене теж життя.
І здається, марно проходить,
Поки мої почуття до тебе хід не знаходять.
Навіть зараз, коли ти читаєш моє послання,
Жодний м'яз в твому тілі не здригнеться від бажання,
Щось змінити, чи запобігти.
Краще знову відкласти, забути, забити...
Та нехай,
Це не вперше, гасити багаття.
Сподіваюсь, колись тебе дістане те щастя,
Що так міцно тримав, але втратив незграбно.
Вибач, але маю до тебе останнє прохання:
Зникни геть з моїх думок,
Дай же груди наповнити киснем.
Ти - не перше кохання, та нажаль останнє.
Що зі в'яло і впало як осіннє листя.
почуЙття
© Copyright: Мистер Баштик, 2018
Свидетельство о публикации №218072600281
Свидетельство о публикации №218072600281
Рецензии