Ти спогад мій, що сплетений з таїн,
Таких моїх нічим нестриманих фантазій.
Ще не навчилися робити потрібний скрін,
Тому і зазирнути в них нема в тебе оказій.
А може це на краще, бо не турбує тиша,
Як завжди, я мовчу, бо не потрібна сповідь,
Та видаляю з Viber телефони нишком,
Давно на той сюжет написана вже повість.
Та ще не користую я розділові знаки,
Най річка часу вибирає власний шлях.
Та ні. Це не байдужісті моїй ознаки,
Намалював так долю мені всесильний маг.
Чи міг ти збудувати нашу лиш дорогу…
Та може не на часі поставлено питання,
Бо відчувати стільки років лиш тривогу
Перетворило схожим швидше на віддАння.
Cпогад мiй
© Copyright: Нелли-Киев, 2018
Свидетельство о публикации №218080201682
Свидетельство о публикации №218080201682
Рецензии