Дiвчина спiвала в церковнiм хорi
Про всіх заморених в чужім краю,
Про всі кораблі, що вийшли в море,
Про всіх, що забули радість свою.
Співав її голос, летів щодуху,
І промінь сяяв на білім плечі,
І кожен з мороку дививсь і слухав,
Як біле плаття співало вночі.
І всім здавалось, що радість буде,
Що в тихій затоці всі кораблі,
Що на чужині заморені люди
Там світле життя обрали собі.
І голос солодкий, промінь- світіння,
Та високо біля Царських Воріт,
Причетна до Таїн, - плаче дитина
Про те, що ніхто не прийде повік.
Серпень 1905
А. Блок
Свидетельство о публикации №218081100765