Св т навколо нас

Часто вивчаючи природу людей, я намагаюся їх зрозуміти, знайти сенс життя, відкрити для себе закони Всесвіту, якими ми керуємося. Та сьогодні я виходжу за ці рамки і  хочу домірковувати,це дивлячись на оточуючий світ. А це дерева, квіти, птахи, комахи, тваринки, вода й ще дуже багато  чого, що навіть неможливо все перелічити. Спостерігаючи за всім, я впевнено можу сказати, що весь навколишній світ  живе: він дихає, розуміє, відчуває. Спостерігаючи  щоденно за кішкою чи собакою, що можна помітити?
   Ми ж знаємо їх краще всіх, бо вони весь час поруч з людиною. Ми тягнемося до них, любимо їх, дбаємо, частково розуміємо їх. Але мало хто замислювався, чому саме вони поруч з нами. Чи це випадковість?! Звичайно, ні! Це необхідність. Вони є нашими вчителями, лікарями, друзями. Якщо хтось вважає, що кішка потрібна для того, щоб лише ловити мишей, то це, пробачте мені, примітивне мислення. Чому кішка така м'яка, пухнаста, мила? Чому нам з дитинства хочеться її торкнутися? Чому саме вона привертає нашу увагу? То є необхідність для нас самих, бо в цій тваринці є енергія, яка так потрібна для самовідновлення нашого енергетичного балансу. Але!!! Увага! Це відбувається лише за тих обставин, коли ми проявляємо почуття любові до тваринки, лише за таких умов вона відновлює наш баланс, наче в подяку за цей прояв. Кішка, наприклад , дуже розумна взагалі, особливо якщо потрапляє до люблячих, розумних хазяїв, які з повагою відносяться до неї як до розумної істоти. Вона відкривається для них і дивує своєю відданістю, добротою і розумом. Коли люди нехтують цим, то тваринка здатна шкодити їм, це її помста за нерозуміння. Неможна дивитися на тварин, як на нерозумних  істот, бо вони це відчувають. Ми не знаємо мови кішки,  собаки, курки, комахи, але ми маємо єдину для всіх мову, яку всі живі істоти відчувають добре - це мова любові. Ця прекрасна мова здатна приручити будь яку істоту, навіть саму злу і хижу. Тому слід сказати, що наш навколишній світ залежить від нас з вами. Навчившись любити його таким, яким його нам подарували з народження, ми навчаємося бути здоровими і щасливими. Світ неперевершений! Квіти відчувають вібрації нашої душі, дерева, комахи - всі істоти мають розум, лише ми часто не маємо його, що збагнути такі прості речі. Є люди, які панічно бояться собак чи то інших істот, і то є проблема людини. Тварина відчуває страх - і в неї з'являється протидія. Вона таким чином хоче захистити себе від тих, хто її боїться. Так людина під час страху виділяє фермент, який дратує тваринку. Не слід цього робити.
   Як приклад: зграя собак з гавканням біжить у своєму напрямку. У зграї завжди є ватажок, і він керує. По дорозі  йде поодинока людина, яка не боїться собак і любить їх. Здалеку помітивши людину, вони біжать до неї, і коли людина спокійна внутрішнє, в поведінці, то зграя пробіжить поруч, не зачепивши. Але якщо людина проявить страх, а ще гірше, починає втікати, то це призведе до біди. Ми керуємо цим світом, але лише через любов. А спробуйте поговорити з бджілкою, яка кружляє навколо вас. Не слід її бити, грубо відганяючи, бо ж вона може розсердитися і висадити жало. Спробуйте проявити до неї максимально почуттів любові. Навіть попросіть її, щоб вона не заважала вам, але з любов'ю і повагою. Вона чує вас і розуміє. Не смійтеся, бо ви здатні помітити, як це спрацьовує. Перевірено не одноразово. Вони нас чують, розуміють і люблять, коли ми їх любимо чесно, без фальші.
Тваринки різного виду здатні між собою дружити, проявляти любов і дбати один про одного. Скільки ми бачимо різних прикладів з того ж Інтернету, коли кішка товаришує з собакою, чи та ж кішка може стати молочною мамою для їжачків, або зігріти своїм теплом курчат, коли козенятко залюбки грається з собакою. Таких поєднань безліч, але всі вони доводять одне, що любов дарує радість і щастя всім істотам, які керуються нею і розуміють один одного не дивлячись на різність своєї природи. Насправді світ дивовижний!
 А ви бачили, як плачуть корови, яких везуть на забій? Чи тварина, яку хазяїн вирішив приспати з якихось обставин. Це жахливо!!! Бо вони знають, що їх чекає смерть.  А можливо,  чули, як садівник лякає дерево, яке не хоче родити, обіцяючи йому, що зрубає, та приходить до нього з сокирою, щоб бути впевненішим - і дерево починає давати плоди на наступний рік. Ми, на жаль, не можемо помітити як його зелені листочки тремтять від страху, від того, що його хочуть зрубати, але дослідники це вже довели. Тож і дерева, і кущі -  всі вони живі, вони чують, відчувають, а можливо, й бачать, лише ми цього не бачимо, на жаль.
   Вода - це особлива субстанція, і вона також може бути живою, а може бути мертвою. Все це залежить від інформації, яку вода вбирає в себе дуже легко. І недаремно здавна написані казки про живу і мертву воду. Все то від наших думок, які можуть зробити її цілющою, як і згубною. Доведено, що ми також складаємося з води, а значить, можемо самі себе лікувати,  як і вбивати через наші негативні думки, які заклали в голову. Нічого здається нового, але ніхто не користується цими ліками. Природа сама нам подарувала можливість зцілення, та на жаль, ми не хочемо довіритись їй. Ліки  навколо нас. Це рослинний, тваринний світ, який оточує і дає все необхідне. Тож треба проявляти до нього увагу, відчувати його, любити, дбати про нього - і тоді він здатен нас зцілювати й дарувати радість і щастя від самого життя.