Ой, летела листва

Ой, летіло листя,
     жовтенький листочок,
а із хмарок щільних
     падав дрібний дощик.

Та ж іще не осінь,
     квітне сумовито:
іще місяць серпень
     і спекотне літо.

Літечко пом’якло,
     бо ідуть дощі,
рясно подарують
     квітів і трави.

Трава зелененька,
     яскравий газон,
жовте впало листя,
     як осені фон.

Осінь приміряє
     яскраві строї,
тихо прибуває
     в усі ночі й дні.

День уже коротший,
     прохолодна ніч.
тихо ходить осінь
     і шепоче: ”Ждіть...”

Продовження: http://www.proza.ru/2018/08/20/1819
16.08.2018.
Світлина автора.
Парк імені Т.Т.Шевченка,
Івано-Франківськ.


Рецензии