Вiолончель

... Як далека земля, як звід небес високий, коли вістря клинка заточує сосок і чиїсь очі примружені страх твій неспішно п'ють стогони струни натягнутою на непритомному краю, злизує піт тонкий сталевий смичок, шкіра пливе і плавиться, спалахує свічкою і випускає в'язня - вогняну змію, чиїсь очі вітають солодку біль твою ...




coverсія


Рецензии