Уже синіє неба край,
дзвенить пташиними піснями,
я пам’ятаю про той рай,
бо він завжди зі мною й нами.
Прийшла весна, із нею ми
знов оживаємо на місці,
дзвенять під снігом ручаї,
а ми будемо знов у пісні.
Коли весна у світ прийде,
розтопить сніг весняний вітер,
це наша казка оживе,
але вона завжди на місці.
Дзвенять в ярах знов ручаї,
співає птах разом із нами,
для милої щебече він,
а ми в думках живем піснями.
Зазеленить весна луги,
засипле травами й квітками,
і знову розцвітуть сади,
нехай цвітуть разом із нами.
Колись сади ті відцвітуть,
залишивши плоди для літа,
з пелюстками весна злетить,
але любов росте і квітне.
Текст пісні.
25.03.2018.
Світлина автора.
Уже синеет неба край
© Copyright: Светлана Борщ, 2018
Свидетельство о публикации №218081901672
Свидетельство о публикации №218081901672
Рецензии