Его величество

          ”Ш-ш-ш” – в кронах дерев шумів вітер. Іноді його пориви були дуже сильні, іноді слабші і тоді спів птахів на деревах ставав більш чутним. Це був він – його величність – ліс. У ньому поряд із старими високими соснами і березами, і кленами уживалися старі і молоді ялини, які ховалися у гущавині під листяними деревами. Світлолюбні сосни охоче росли серед листяних дерев.
           Були місця, де ялини росли густо самі, без листяних дерев. Ліс тоді ставав темним і трохи похмурим. Ялини теж тягнулися угору, але між ними вже не росли кущі та не було дерев із листям. Тільки порожня земля унизу із опалою коричневою хвоєю і гілками, а також іноді яр із водою, в якому не було нічого крім хвої і води.
           У змішаному лісі росли численні високі кущі: черемшина, шипшина, горобина, ліщина. Іноді траплялися дички яблунь і черешень. Під деревами широко розставили пишне листя папороті. Обабіч просіки рясно росли лісова малина, ожина і чорниці. Червнева лісова малина червоніла стиглими ягодами і рясніла зеленими. Ожина ще тільки утворювала світло-зелені дрібні плоди. Унизу серед цупкого листя бриніли ягоди чорниці, що так і просилися до рота.
           Над ними широко простягнув гілки дуб, а поруч тягнулись угору клени і осики. Іноді молоді осики росли гуртом і під найтихішим вітерцем мерехтіло зеленню їхнє листя, що безупинно тремтіло.
           Унизу в ярах після дощів безупинно дзюрчали струмки, вони текли по узбіччях лісових доріг і їх перетинали. А сіре від хмар небо знову висіло низько і обіцяло дощі.
           “Ш-ш-ш” – підтверджував вітер у кронах, що час від часу починав дмухати сильніше. Дерева змішаної частини лісу шуміли сильніше, а ялиновий ліс реагував звуками на пориви вітру пізніше і слабше. У ялиновому лісі було тихіше і ніби порожньо. Попри всю відмінність обидва складали собою єдиний ліс. Ялини не допускали росту інших рослин, якщо росли густо в одному місці і разом. Та все ж усі ялини тягнулися до сонця, а біля землі, де променям було важче пробитися,  у ялин залишалося лише сухе гілля без хвої, що густо засипала землю.   
           Зате у змішаному лісі ялини росли під листяними деревами і під соснами, ніби ховаючись від сонця. Та все ж у змішаному лісі ялини почувалися комфортно, бо ліс дає прихисток усім своїм жителям. Усім.

1.07.2018.
Світлина автора.