Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/08/18/16
Над рікою - вечір,
небеса синіли,
мереживом хмарок
дрібних мерехтіли,
сонце заблищало
через хмароньки,
стали лиш густими
його промені.
Це вони тягнулись
з горизонтом вниз,
там лісок темніє -
тонких ліній хмиз,
темніють дерева,
берег нависав,
правий завжди вищий,
пологим лівий став.
На тому плесі човен
за течією плив,
а в човні не двоє -
четверо із ним.
Золотяться хмари,
жовтіє ріка:
золото від сонця
річка прийняла.
Синім і блакитним,
а ще золотим,
із свого віконця
сонце заблищить.
Закінчився вечір,
нічка наступа,
велично прослались
простори Дніпра.
Продовження: http://www.proza.ru/2018/09/06/37
12.08.2018.
Світлини Ігора Винниченка:
“Славутич побіч с.Пекарі (Канівщина)”
Над рекою - вечер
© Copyright: Светлана Борщ, 2018
Свидетельство о публикации №218082701489
Свидетельство о публикации №218082701489
Рецензии