Вчора поодинокі українські інтелектуали відзначали день народження найбільшого нашого національного генія Івана Франка. Генія, який не толерував вади нашого національного характера ще більше, ніж Тарас Шевченко. Які підсумки? Наші національні вади нікуди не зникли від 1916, коли Геній Івана Франка відлетів у Вирій. Вони навіть посилилися і то так загрозливо, що впору говорити про зникнення нас, як етносу, з політично-етнічної мапи світу. Але ми нічого не робимо. Натомість вдягаємо вишиванки, розповідаємо про яйця, які мішають танцювати, згадуємо про 350-літнє ярмо, демонізуємо покидьків на кшталт Путіна та його українського кума і масово емігруємо з найкращої для життя людини землі на світі.
І неймовірно, що з найкращої для життя людини землі на світі,
масово емігруємо.
Але я не схиляюся до Вашого припущеня щодо зникнення нас як етносу.
Вади, звичайно, паскудні, але зазвичай кожний народ має свої,
може ще гірші
А що вдягаємо вишиванки, то це можна враховувати як досягнення, або ж
пробудження нашої національної культури.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.