Та знову залишає дощ свої сліди,
Коли не зустрічається з обіймами.
Тоді мені здається, що це Ти
Зненацька доторкнувся мене крилами.
Приходиш знову в мої дивні сни.
Чомусь вони постійно чорно-білі,
Мовчать музИки, не чутні пісні,
Всі наши рухи скуті, несміливі.
Та час залИшив нас поза увагою
Через оту життєву марнотратність.
Та неможливо “напуватись”лише спрагою,
Казки, містичність…тільки не реальність.
Знову дощ
© Copyright: Нелли-Киев, 2018
Свидетельство о публикации №218090800489
Свидетельство о публикации №218090800489
Рецензии