Президент який наснився VI

Петро Мефодійович і Дмитро Володимирович сиділи на кухні та пили чай. Був теплий літній вечір.

- Так що, Мефодійович, - сказав Дмитро Володимирович, - ти мене вбити хочеш?

- С чого ти взяв? – здивувався Петро Мефодійович.

- Ну як, - відповів Дмитро Володимирович, - ти ж сказав, що треба всіх нещасних людей вбивати.

- Почекай… - сказав Петро Мефодійович.

- Ні, це ти почекай! – сказав Дмитро Володимирович, він був вже дуже п’яний. – Так, я нещасний, від мене жінка пішла, так що ж, вбивати мене за це треба?

- Нетреба, – сказав Петро Мефодійович.

- Я все життя в котельні відпрацював, – сказав Дмитро Володимирович. - Я здоров’я своє там залишив, а ти мене вбивати вирішив… ну нічого, ми ще побачимо – хто кого…

- Ніхто вас вбивати не буде, – сказав Петро Мефодійович.

- Я все знаю! – сказав Дмитро Володимирович.

- Я про щастя тоді говорив, а не про вбивства, – сказав Петро Мефодійович.

- Про яке таке щастя?! – глузливо сказав Дмитро Володимирович.

- Про наше, про людське, – сказав Петро Мефодійович. - Ти для чого живеш?

- Я працюю, я себе не жалію! – сказав Дмитро Володимирович.

- А якщо ти не будеш працювати, що зміниться? – спитав Петро Мефодійович.

- Звичайно! – сказав Дмитро Володимирович.

- А якщо тебе взагалі не буде, - сказав Петро Мефодійович, - що зміниться?

- Що? – сказав Дмитро Володимирович.

- Та що там ти чи я! – сказав Петро Мефодійович. - Ось якщо міста нашого не буде, в природі, щось зміниться?

Дмитро Володимирович прижмурився.

- Нічого не зміниться, - сказав Петро Мефодійович. - Життя буде іти, як йшло, тільки місто наше, разом с нами, зникне і все.

- Ти це не порівнюй… - сказав Дмитро Володимирович.

- А якщо країна наша зникне, щось зміниться? – спитав Петро Мефодійович.

- До чого тут це? – сказав Дмитро Володимирович.

- Нічого не зміниться, – сказав Петро Мефодійович. - Але навіть і це ще не все. Якщо наша планета раптом перестане існувати, нічого страшного не трапиться. Була планета – немає планети. Були ми – немає нас. Ніякої різниці. Щось буде, а планети не буде. Людині взагалі не має потреби жити. Єдине, що може життя виправдати, це щастя. Коли ти щасливий, тобі добре і життя не дарма минає. Ти живеш, ти задоволення отримуєш, ти кожну мить в долонях тримаєш.  А в інших випадках  все марне. Ось про що я тоді казав, а не про якісь там вбивства.