Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/09/12/1711
Тут і там лежать дива,
лиш нахились і подивись,
так поступово і зненацька
скидає пізнє літо їх дотла.
Високий виростає дуб,
із жовтим листям тут,
скидає жолуді навкруг,
нові дубки зростуть.
Шишка була, а чи одна?
Сухого листя жовтизна
і невідома далечінь
відмітить лісу тінь.
Дерева й дальній ліс,
бував від дички слід
і скручені сухі листки
дороги стелять лісові.
Як десь коричнева плита,
буде доріжка вже міська,
ліс себе красить за вікном
ще літнім небом наче сон.
Продовження: http://www.proza.ru/2018/09/27/897
1.09.2018.
Світлина Ігора Винниченка:
“Скарби й дива - навкруг. І під ногами”
Там и здесь лежат чудеса
© Copyright: Светлана Борщ, 2018
Свидетельство о публикации №218091801688
Свидетельство о публикации №218091801688
Рецензии