Баллада про Дурноватого,

Ілі Как нас васпітвае шпань

Я стада сцерегу на крутом берегу сь!
І тому, хто с паскудк, буду быты сётут!
Бо  я, шо, не са псыщ гонды во, подывы.
Го!  Я всё вжа магу: замшы ж тут.

І, бія себя в грудзь,  Домна Ванна Васюньц
Дыко аж вырыщыть: да нільзя к нам до дыч!
Ібо вота інструкць: вы чужыя j з гармоньк.
Бо пісацель эт проста чужоj.

Мы ж тут пэршыj разок! І ны шэфы над школк.
І з обіды міj друг аж забувсь іj про скунс,
Шо самы прывылы побеседоваты
Онь про ту ж, згынь, Козу, шо баjстручк.

І пошов тоj дурноj! Весь заліты слязоj:
Да я счас!.. ув рана да да тых сільных падл.
А дарога шэ та: 8 ем, бо Савецк!
І там влада ж уфся парасяч.

Розвырнувся – а крык зном збывае аж з ніг:
Замалчаць, саранча! Відіш, дошк аткрываjм?
І быгом коб да в лоб, бы якыj в цырку піп.
От как правыть улада в Коніщ.

А паскольк юмаріст етоj моj, хы, артіст,
То дастал своj званок і Бычка тэго в рог ш.
Ха! І шо з гныды хоч? Шоб ны вjіла j рахчоск?
Завылы добрэ дельцэ на Ёг.

Ны успів карасів наш Стрылэць упыкті,
Ек увдруг оказавсі в шызі.
Ну, і хто віноват? Да Васыль жэ пудпав! –
От почув шо од Ёжкы Босяк.

Так шо зарыкы j друг ты тэj Палц:
Одыjды! Ны позор мні дочкы.
Ну, бо, хот, шэ всхотів ва у дом
Ексь заjті но на часок-с.

А та Дева ж шэ і срэць бугров!
Пры правіцельсфе завшы цвыток.
І хоть ты журналіст і пііт,
Всё, тыпэр ты ныхто.

І вжэ вымовыв словко ж Любоф!
Да пудніс квітку в ніс.
Ну, да шуточкы, што ль, вам Лілёк.
Відна дама эт тэж ны дыркач?
Бы j дырэкторша Ванн!

От мы тута уш дав паварот:
Ну, так даj ж фсе ключчі!
І доліз до цыцок пацанёнк.
Шэ j вкрутыв баджан добж.

Ек пак нас ны запэрлы оп5
За Восьмачку ту к Жабк...
Ну, пылнуjтэ ш сібя, дітвора.
Бо вуж Дід Бородід слішком стар.
От сыдыть да но грубк топыть пар.

...да і от хто щас в нас уш расцёт