Застигла музика дощів
У жовтня Сонячна соната
Вона не потребує слів
Бо буде барвами звучати
І спогади лиш мовчазні
Мазками писана картина
Насичені щасливі дні
Фіксують посмішки світлини
Та кожен жовтень мов примара
Несе з собою дивний час
Та в ньому завжди тільки чари
Ти ніби йдеш у перший клас
Бузкове листя на долоні
Троянди у своїй красі
І ти в жовтневому полоні
Остання нота – нота сі
Приходить знову жовтень новий
Душа спокутує тривогу
Який же місяць гоноровий
Малює вже мені дорогу
У жовтня Сонячна соната
© Copyright: Нелли-Киев, 2018
Свидетельство о публикации №218100201090
Свидетельство о публикации №218100201090
Рецензии