Фотони майбутнього

Артур Грей Эсквайр
                «Цей зоряний шепіт,
                що схований в передсерді,
                Стане світлом,
                що мені допоможе розбитися…»
                (Федеріко Ґарсіа Лорка)

Зоряний шепіт
Чути в шелесті книг сторінок,
Зоряний шепіт
Осіннього жовтого листя.
Там – в передсерді
                ховається,
Він допоможе
Перетворити серце моє на скла
                уламки.
Зоряний шепіт
Вказує стежку
На якій оце плетиво дхарм,
Яке необачно назвали «Я»
Перетвориться в світло –
У жменю фотонів-метеликів,
Невгамовних нейтрино,
Що розчиняться
                в темних водах ріки
Порожнеча.
Зоряний шепіт
Повідав мені про Ніщо
Про Небуття,
Про зерна округлі маку,
Що насипав хтось у клепсидру,
Які струменять водою хвилин.
Зоряний шепіт…
Осінь тікає білкою
В темний ліс алегорій.
Петрарка –
Він теж замість музики чув
(Замість кіфари)
Зоряний шепіт…


© Copyright: Артур Грей Эсквайр, 2018
Свидетельство о публикации №218100600133
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Артур Грей Эсквайр
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Артур Грей Эсквайр