Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/10/08/1899
Заплуталось листя
в килимку трави,
дерево листочки
губило дрібні,
засвітить бурштином,
темним золотом,
лагідним осіннім
сонячним теплом.
Як хочеш гуляти,
із дитям бродить,
стане дитя спати,
листя шарудить,
тихенько шурхоче,
в колясці – дитя,
стане собі спати -
осінь колиха.
Заколише листям,
лагідним теплом,
сонячне намисто
засипле із сном.
Лавки і площадки,
дитячі гірки,
проляже доріжка,
щоб діти росли.
Продовження: http://www.proza.ru/2018/10/18/1309
21.09.2018.
Світлина Ігора Винниченка:
“З мандрівки містом…”
Запутались листья в коврике травы
© Copyright: Светлана Борщ, 2018
Свидетельство о публикации №218101501823
Свидетельство о публикации №218101501823
Рецензии