Да любись оно всё конём!

Был у нас на подстанции Скорой один экземпляр, не врач, а шаман с врачебным дипломом. Шаман Скорой Помощи этот был опустившимся ниже плинтуса из-за алкоголизма и пьяных черепных травм. Со спиртным был - не разлей вода! Его любимой фразой было:
- Да любись оно всё конём!
Он даже передвигался шахматным конём - ходил буквой "Г".
Во время суточного дежурства он периодически нырял в раздевалку, где у него в шкафу для переодевания таилась бутылочка с "огненной водой". Вот из этой-то бутылочки он как конь и отхлёбывал. По пять капель! Так шаман поддерживал свой гомеостаз. Опылялся как самоопыляемое растение! Один раз во время суток он свалился через перила в лестничный пролёт
и превратился в панду с "тёмными очками"... После этого перелома основания черепа у него возникали периодические судорожные припадки с прикусом языка и обделыванием. Иногда шаман бился в падучей и на вызовах.
Жена с детьми от шамана давно ушли. Этот тип постоянно ходил в грязной, засаленной скоропомощной форме и галошах на босу ногу.
Запах от этих, никогда не мытых ног был неистовый и никому не давал расслабиться. В некоторые квартиры жильцы  его просто не пускали. И нам приходилось ехать повторно или разгребать за ним с дуру навороченное дерьмо.
На подстанции в комнате отдыха для мужчин, куда он приезжал с вызова ночью и снимал галошки, было не продохнуть.
Один раз мы приехали с вызова вместе с моим фельдшером. Фельдшер зашёл в комнату отдыха и выскочил оттуда как ошпаренный.
- Слышь, чья жопа там так воняет? - возмутился он. - Сжечь его на хер!
Самое интересное, что этот шаман, этот чудо-лекарь проработал и продержался на плаву более двадцати пяти лет на Скорой! И начальство его боготворило. Они же его не нюхали! Мне сотрудники по секрету говорили, что он стукачок. А начальство любит дурачков-стукачков. Начальству всегда виднее! На стукачах, даже таких вонючих, вся дисциплина держится!


Та любись воно все конем!
(Переклад автора С.Б.Александров-Снігур)

Був у нас на підстанції Швидкої один екземпляр, не лікар, а шаман з лікарським дипломом. Шаман швидкої допомоги цей був опустився нижче плінтуса через алкоголізму і п'яних черепних травм. Зі спиртним був - не розлий вода! Його улюбленою фразою було:
- Та любись воно все конем!
Він навіть пересувався шаховим конем - ходив буквою"Г".
Під час добового чергування він періодично пірнав у роздягальню, де у нього в шафі для переодягання таїлася пляшечка з "вогняною водою". Ось з цієї-то пляшечки він як кінь і сьорбав. По п'ять крапель! Так шаман підтримував свій гомеостаз. Опылялся як самозапильна рослина! Один раз під час доби він звалився через перила в сходовий проліт
і перетворився на панду з "темними окулярами"... Після цього перелому основи черепа у нього виникали періодичні судомні напади з прикусом язика і обделыванием. Іноді шаман бився в падучій і на викликах.
Дружина з дітьми від шамана давно пішли. Цей тип постійно ходив у брудній, засмальцьованій швидкопотужній формі і калошах на босу ногу.
Запах від цих, ніколи не митих ніг був шалений і нікому не давав розслабитися. В деякі квартири мешканці його просто не пускали. І нам доводилося їхати повторно або розгрібати за ним з дуру неймовірне лайно.
На підстанції в кімнаті відпочинку для чоловіків, куди він приїжджав з виклику вночі і знімав калошки, було не продихнути.
Один раз ми приїхали з виклику разом з моїм фельдшером. Фельдшер зайшов в кімнату відпочинку і вискочив звідти як ошпарений.
- Чуєш, чия дупа там так смердить? - обурився він. - Спалити його на хер!
Найцікавіше, що цей шаман, цей диво-лікар пропрацював і протримався на плаву більше двадцяти п'яти років на Швидкій! І начальство його обожнювало. Вони ж його не нюхали! Мені співробітники по секрету говорили, що він стукачок. А начальство любить дурників-стукачків. Начальству завжди видніше! На стукачах, навіть таких смердючих, вся дисципліна тримається!