Мiкро-есей 1

Про революції. Я не пишу про так звану "революцію гідності", яка насправді не була ніякою революцією, бо нічого суттєвого в суспільстві вона не поміняла. Я пишу про революцію в жовтні за старим стилем в Росії. Там також не було ніякої революції. Її самі більшовики довгий час називали "жовтневим переворотом". Так от. Той перерворот був першим в світі і мабуть останнім випадком, коли банда міжнародних терористів захопила владу в столиці все ще імперської Росії без імператора, але з оперетковим Тимчасовим Урядом. Ніхто не очікував, що ця банда протримається при владі довго. але сталося те, що сталося.

Банда не тільки протрималася, але й побудувала першу в світі кримінальну державу тоталітарного типу, яка прикривалася соціалістичною ідеологією. Ми все ще живемо на уламках цієї держави. Це треба розуміти та не морочити собі голови якимись там олігархами. То не олігархи, а члени міжнародного кримінального угрупування. Публічні представники кримінальних общаків.

#мікро_есей


Рецензии
Доброго дня, Тино!
Сейчас по два раза прочёл оба микро-эссе. Благо, что микро, но цепляют не хуже макро. Не знаю, насколько это именно эссе? Но спорить не буду. Больше похоже на крик или ещё какое-то выражение эмоций. Но главное, что это эмоции Человека, которому можно доверять, который внутри всего этого находится.

Евгений Рыбаченко   17.11.2018 05:49     Заявить о нарушении
Женя, дякую, друже, за відгук! Насправді, ніяких емоцій немає.Є констатація очевидного.

Валентин Лученко   07.12.2018 22:12   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.