Такий
Скрізь мокро, долі жовкле листя.
Синички зграйкою лишень
Фарбують кущики плямисто.
Легенько вітер скавулить
В трубі, немов мені шепоче
Про те, що треба запалить
У коминку душі співоче.
І от, сиджу, віршую щось,
Що вибирається чутливо
Із серця – те, про що вдалось
У римах сповісти пурхливо.
_____
Фото авторское
Свидетельство о публикации №218103100654