Cтихii

Ми живемо у постійній стихії
Вона надає й забирає надії
Чотири, як елементи природи
Не зAвжди вони стають у нагоді
ВОГОНЬ – без нього життя неможливе
Багаття - не відірватись від дива
Які візерунки, які чаклування
Багато емоцій у тих дізнаннях
Вогонь, що існує у кожній Любові
Від щастя, тепла до болі, до крові
ПОВІТРЯ потрібне кожній істоті
І вдих і видих завжди у роботі
Існує вітер, та скільки барв
І він вважає, що завжди прав
Колише русалку, та пестить квіти
Кружляє листя – це осені діти
Та буйним смерчем руйнує життєве
Але для нього завжди не суттєво
ЗЕМЛЯ існує, вона ніби матір
Повинна завжди усіх годувати
Але її землетрус раптовий
Зруйнує усе, і пустелі готові
Вулкан, коли грає, гаряча лава
Знищує все і зліва і справа
ВОДА – це постійна життєва волога
Квітами завжди укрита дорога
Краплі дощу напувають пустелі
Та повінь руйнує життєві готелі
У моєму житті  ти п’ята стихія
Завжди безнадія, завжди лиш надія.